Вплив бойових дій на навколишнє середовище
Екосистема України становить 35% біорізноманіття Європи: в Україні мешкає понад 70 000 біологічних видів, а її територією протікає майже 63 000 річок. Крім того, в Україні розташовано 11% гірського масиву Карпат, де росте третина всіх європейських видів рослин.
Крім тисяч смертей українських солдатів і мирних жителів та руйнування інфраструктури внаслідок російського вторгнення, Україну може роками переслідувати ще одна, менш очевидна, але не менш серйозна трагедія – екологічна.
Вириті окопи у Рудому лісі Чорнобиля, обстріляна артилерією територія атомної електростанції, знищені ракетами хімічні заводи та нафтобази, забруднене морськими мінами Чорне море, затоплені окупантами вугільні шахти на окупованому Донбасі – це прямі негативні наслідки російської агресії для довкілля та безпечного проживання. Росія вбиває довкілля України, і чим довше триватиме війна, тим більше десятиліть знадобиться світові для відновлення екосистеми України як важливої частини всієї екосистеми Землі.
Разом з тим, за даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, за півроку повномасштабного вторгнення російські окупанти вже завдали 395 мільярдів гривень збитків українському довкіллю.
Збитки від детонації ракет та інших боєприпасів
Після обстрілів у ґрунті залишаються “хімічні опіки”. Вибух – це хімічна реакція, при якій не 100% заряду встигає прореагувати, а решта хімічних речовин осідає в ґрунті. Наприклад, один снаряд РСЗВ “Град” може залишити у воронці вибуху до півкілограма сірки, яка незабаром перетворюється на сірчану кислоту і випалює ґрунт, коріння і рослини. Крім того, під дією кислоти гинуть і дрібні організми, які формують та підтримують ґрунт.
Території, забруднені наземними мінами
Станом на серпень 2022 року 20% території України забруднено наземними мінами та боєприпасами, що не вибухнули (НВБ). На розмінування цих територій, кількість яких збільшується з кожним днем, знадобиться від 5 до 10 років.
Кожен вибух артилерійського снаряду в полі супроводжується вибуховою хвилею та спричиняє хімічне забруднення ґрунту. Наслідками вибухової хвилі є утворення воронок, ущільнення ґрунту, знищення рослинності, загибель ґрунтової фауни, що в подальшому спричиняє ерозію ґрунтів та опустелювання.
Також ерозія ґрунтів та опустелювання є значними викликами для України як аграрної країни, ВВП якої значною мірою залежить від експорту зернових культур. Отже, багато інших країн, які залежать від українського зерна, також зазнають негативного впливу.
Боєприпаси з білим фосфором
У війні в Україні Росія використовує заборонені міжнародними конвенціями фосфорні бомби. Боєприпаси з білим фосфором спричиняють хімічні опіки (навіть незначна кількість білого фосфору може викликати смертельні опіки) та пожежі. Фосфор вступає в реакцію з киснем, швидко спалахує і горить при температурі 800°C. Загасити таку пожежу складніше, ніж звичайну. Радіус ураження однієї бомби сягає 150 м.
Забруднення моря
З початку вторгнення Росія також атакувала різні морські порти та українські й іноземні вантажні судна в Чорному морі. Наприклад, судно Millennial Spirit було обстріляно росіянами двічі. Перший раз – 25 лютого, в результаті чого виникла пожежа, яка тривала майже два тижні. На судні було понад 500 тонн дизельного палива, воно повільно горіло, витікаючи в море і отруюючи воду. Через блокаду росіянами українських територіальних вод танкер дрейфував у морі без екіпажу, із залишками дизпалива, як екологічна бомба сповільненої дії. У липні російські військові вдруге обстріляли судно.
Загибель дельфінів
Також через бойові дії в Чорному морі масово гинуть дельфіни – у червні 2022 року біологи повідомили про загибель щонайменше 3 000 ссавців. Крім того, дельфіни страждають від потужних вибухів під час бомбардувань та гучних сонарів, які використовують російські катери. При ураженні органів навігації та слуху дельфіни не можуть використовувати ехолокацію, стають практично “сліпими” і дезорієнтованими, впадають у паніку, не можуть ловити рибу. Відтак, невдовзі гинуть від виснаження.
Масове вимирання біорізноманіття
Оскільки під час бойових дій степи та поля пошкоджуються обстрілами, а ліси спалюються, то таким чином знищуються цілі екосистеми. Погіршує ситуацію те, що на місці знищених місцевих рослин, комах і тварин зазвичай з’являються інвазивні, більш агресивні види. Деякі прибульці є небезпечними, наприклад, амброзія полинолиста (сильний алерген) або борщівник Сосновського (від взаємодії з яким можна отримати опіки і навіть померти). Крім того, шкідливі рослини можуть зайняти велику площу і поширитися, наприклад, у воронках від вибухів, ґрунт яких буде непридатний для інших рослин.